Яким може бути майбутнє прирічкового парку? Активісти полтавських громадських організацій а також жителі прилеглих мікрорайонів «Левада» і «Поділ» зібралися, щоб обговорити бачення розвитку цієї території. Своїм досвідом співпраці з міською владою у Києві задля благоустрою парку «Наталка» приїхала поділитися голова правління однойменної громадської організації Наталія Чорногуб.
Коли втрачаєш, починаєш цінувати. Це і про ситуацію з прирічковим парком. Минулого року та й на початку цього Полтавська міськрада кілька разів розглядала можливість зміни земельного призначення і забудови парку. Під галсами турботи про спортивне майбутнє планувалося звести льодовий палац, а заодно дозволити подальшу розробку 25-ти гектарів землі, зокрема звести парковку. Активісти полтавських громадських організацій проводили демонстрації, акції протесту, займалися прибиранням, вивозячи тонни сміття, створили петицію, що зібрала рекордну для тихої Полтави кількість підписів – 1386. Також цей простір почали вельми активно використовувати для масових заходів, навіть всеукраїнського рівня – як змагання з тріатлону. Зараз виходить на те, що міська рада відмовилася від ідеї забудови, втім, проблеми благоустрою залишаються. Громадські опитування, проведені активістами, свідчать, що це місце доволі популярне серед жителів міста, адже це єдина зона, де є і зелень, і доступ до води, і практично всі опитані ратують за те, щоби ця територія із захаращеної «зеленки» перетворився на нормальний парк.
Одна із першочергових задач – зробити це місце безпечним.
А що зміни можливі, доводить досвід столичних громадських організацій. Вони виносили не тільки сміття, а й мозок депутатам, наполягаючи на пріоритетному фінансуванні саме їх парку. Не тому, що він найкращий, а тому, що там є активна громада, яка хоче, щоб він став найкращим!
Одне з найважчих завдань – схрестити рака, лебедя і щуку: бізнес, владу й громаду, врахувати інтереси кожної групи. Для цього проводять ґрунтовні соціологічні дослідження, створюють спеціальну мапу містобудівельних обмежень, купу інфографіки. Напрочуд, у Києві всі троє насправді дійшли згоди, що не хочуть забудови, різниця лише у рівні втручання у ландшафт, поглядах на необхідну інфраструктуру. І як результат – готовий компромісний проект.
Полтавські активісти пройшли частину шляху: від протестів до діалогу з владою, соцопитування серед мешканців. Наступний крок – створення робочої групи, яка розроблятиме концепцію розвитку цієї території. Туди увійдуть і представники влади і бізнесу. Інструментом для реалізації майбутнього проекту може стати бюджет співучасті.