Не можна не помітити, що останнім часом Полтаву активно забудовують торговельними тимчасовими спорудами, і все це відбувається за активного сприяння міської влади на чолі з мером Олександром Мамаєм. Підприємці, багато з яких засіли у міськраді, намагаються споруджувати МАФи на кожній вільній ділянці в центрі міста чи на прохідних вулицях інших районів. Думки полтавців з цього приводу розділилися: одні говорять про знищення архітектурного вигляду міста і перетворення його на великий базар, а інші розповідають про створені робочі місця і зручність для покупців. Як виявилося проблема МАФів у Полтаві і їх “кришування” владою з’явилася не сьогодні. Свого часу довелося з нею зіткнутися і Льву Вайнгорту, який з 1939 по 1970 рік працював головним архітектором Полтави. Ось як він про це згадує в “Нотатках провінційного архітектора”:
“Серед багатьох обов’язків управління головного архітектора була видача дозволів на розміщення кіосків та візків для продажу газованої води.
Візок представляв собою досить великий ящик на колесах, зверху на якому монтувалися циліндри для розливання сиропу і пристрої для миття склянок.
Обходячи місто перед першотравневими святами, я вирішив прибрати такий візок з рогу вулиць Жовтневої та Ленінградської (нині Соборності та Сінної – прим.ред.). Дуже вже багато бруду навколо утворювалося.
Зробив відповідний припис. Минув деякий час, і після травневих свят я знову потрапив на злощасне місце. Техніка, як і раніше, працювала, а калюжа біля неї розросталася і перетворилася в маленьке болото.
Викликав інспектора. А він каже, що молодиця, яка продає воду, сміється над нашими приписами.
Чхала – каже вона, – я на ваші рішення. Передай своєму архітектору, що нікуди мій пункт не приберуть. Бачила я таких начальників.
І дійсно. Через кілька днів я отримав вказівку з міськради залишити в спокої цю торгову точку, тому що “населення найближчих будинків того просить”.
А ще через кілька днів зустрів випадково завідувача господарством міськради. Він і пояснив дійсну причину спраги “широких трудящих мас” в цьому районі.
Зрозумій, – розповів мені завгосп – на початку кожного тижня я передаю цьому візку літр спирту. Господиня знає клієнтів, яким треба доливати в воду не сироп, а спирт. Ми їх з нею називаємо “діабетчіками”. Місце зручне -поруч стадіон і будинки, де начальство живе. Залиш ти їх в спокої. А щоб вода не текла в калюжу – я розпорядився: послав сантехніка. Кран відремонтують.”
Минуло не одне десятиліття, давно вже немає радянської влади, а нащадки тієї підприємливої молодиці продовжують чхати на полтавців і далі перетворюють наше місто на “маленьке болото”.
Нагадаємо, що 27 листопада 2017 року у Полтавському краєзнавчому музеї відбудуться урочистості на честь видатного полтавського архітектора Льва Вайнгорта (1912-1994).