UncategorizedБлог

Як простір міста впливає на його жителя?

Оприлюднено

Змін просять наші серця! Змін просить наш взір! Так співав Цой і його слова точно описують наші відчуття, коли дивимося на Полтаву. Хочеться якісних змін у різних галузях, які покращать нам життя, а найперше – хочеться почуватися затишно та комфортно в місті, в якому живемо.
Зміни – це не завжди руйнування старого і побудова нового. Зміни – також збереження старого задля використання його потенціалу. Зокрема, мова йде про культурну спадщину: реставрацію старих будівель та збереження історичного простору. Вони і ще багато іншого формують міський простір. Як він впливає на нас та чому це важливо?

  1. Міський простір може нас убити. 

Неполагоджені дахи будівель, з яких ненароком впаде цеглина, або шмат залізяччя, можуть у будь-який момент обірвати життя.

Цей пункт-песимістичний, та ми почали з нього, бо він найголовніший. Відновлення та ремонт історичних будівель – не лише забаганка мрійників, які воліють створити з Полтави туристичний центр, а також нагальна потреба. Бо чиясь вчасно не спрацьована реакція може коштувати комусь життя.

2. З другого пункту впливаємо в оптимістичне море.

Міський простір може збільшити кількість купюр у нашому гаманці. До того ж, зелених купюр*.
Полтава має багату історію і достатню спадщину задля того, щоб на ній заробляти. На жаль, мало хто цим користується. У тому числі тому, ми бідні, голодні й незадоволені життям. Бо немає, де заробити та провести дозвілля, щоб почуватися щасливим. Найпростіший спосіб заробітку з історичного місця – відкриття закладу. Адже їсти хотітиметься завжди.

При цьому варто розуміти, що з відкриття кафе чи ресторану, зароблятимуть не лише власники, а й купа суміжних контор. Від фірм, які проведуть та забезпечать електропостачання до студентів-сммників, які на просуванні зароблятимуть кишенькові.
У старих просторах в теорії легше облаштувати джерело заробітку. Бо вони апріорі матимуть цінність. Якщо простір це будівля зі старими комунікаціями, звісно, це потягне за собою великі витрати, проте, якщо сформулювати влучну концепцію із прив’язкою до історичного місця та побудувати промоційну кампанію, заклад буде в плюсі.

Прикладом успіху є площа Ринок у Львові, яка ще десяток років тому пустувала без туристів. Хлопцям з компанії «Fest» прийшла ідея відкрити там ресторани: так з’явились «Криївка», театр «Правда», «П’яна вишня», (франшиза якої є неподалік Цуму у Полтаві), та ще кілька топових закладів Львова. Ви скажете, що у Полтаві не такий сильний потік платоспроможних туристів, або ж наша історична спадщина в рази менше львівської. І я погоджусь. Проте, з Полтавою у мешканців інших міст України, сформовані дуже чіткі асоціації. Котляревський, Гоголь, Полтавська битва, Короленко, опішнянська кераміка. Однак, ми з цих асоціацій на Фордах не їздимо, соваючись на буркотливих ланосах і нарікаючи на нестачу туристичних ресурсів. Можливо хтось скаже, що ці асоціації у більшій мірі пов’язані з Росією і їх розвиток буде неправильним, або ж відверне голову від інших, не менш вартісних, перлин. Проте, я вважаю, що розбудову туризму в місті варто розпочинати із усталених асоціацій, щоб привабити перших туристів, заробити куш і мати потенцію на пробудження менш відомих ласих шматків. Не хочеться сипати сіль на рану, проте, давайте хоча б на мить уявимо, що Кадетський корпус ревіталізували і там буяє життя: відкрився музей із колекціями часів Російської імперії, діє концертний зал, в якому грають симфонії та опери відомих випускників, є галерея сучасного мистецтва і театр модерних драм. На балконах розкинулися фуршети ресторанів, а у дворі – дитячі майданчики. Відкрили коворкінг і офісі під оренду. Це б створило нові робочі місця, можливість якісно відпочити з сім’єю, сприяло б підвищенню культурного рівня середньостатичного полтавця і врешті-решт привабило б туристів, на яких знову ж таки можна заробити, а значить стало б ліпше жити.

Петровський Полтавський кадетський корпус зараз
Джерело: np.pl.ua

          3. Міський простір впливає на рішення, які ми приймаємо щодня.

Від міста не втечеш. Можна змінити простір, у якому працюєш, навчаєшся, п‘єш каву, проте місто, обране для життя, завжди з нами. Воно скрізь, всюди, ми взаємодіємо з ним постійно. Цікаво, що тезу про те, що місто впливає на людину, може підтвердити навіть біологія. Адже всередені мозку живуть нейронні зв’язки, які перегруповуються щомиті.

Вони запам’ятовують усе, що з нами відбувається. Кожну картинку міста, яку бачать очі, кожну людину в маршрутці, якій передаємо кошти за проїзд. Усе це мозок колекціонує як досвід, з цього складається наш світогляд. Як відомо, під час прийняття рішень, нам якраз і допомагає досвід, тобто все те, що ми колись пережили. Оскільки, у місті ми проводимо найбільше свого часу, він – є найголовнішою складовою досвіду. Якщо нас оточують сприятливі та комфортні умови життя, наше мислення буде більш сміливим та прогресивним. Нам хотітиметься жити, навчатися, розвивати бізнес. Чому ми стаємо щасливими, мандруючи закордон? Бо дослідили нову країну, це додало нам енергії, проте є ще дещо. Ми побачили там щасливіших людей і надихнулися ними, поповнилися силами, які по приїзді вклали, наприклад, у власну справу. Тому, як виявляється, місто впливає на нас більше, ніж ми можемо собі уявити. Справді, все залежить від нас, проте це не означає, що зовнішні чинники ніяк не впливають. Тим паче місто, що оточує звідусіль.

Полтава з неба. Джерело: tcg.net.ua

Доглянутий архітектурний ансамбль завжди додає місту життя. Він формує міський простір, який впливає на його жителів. Коли вони йдуть на роботу під несправним дахом, коли прогулюються біля Кадетського й, окрім розчарування, нічого не відчувають, коли біднішають через нестачу роботи й нестачу натхнення на роботу. Адже все навколо гниє. Навіть архітектура. Збереження історичної спадщини допоможе Полтаві ожити й розпушить ваш гаманець. Тому, коли ви бачите будь-які ініціативи, наприклад, петиції від SavePoltava чи інших організацій, – підтримуйте. Можливо, скоро наша мрія стане реальністю.

Тетяна Мороз

Коментарі: