м. Астрахань, 1951 р.
Таранушенко, Стефан Андрійович (09/21.12. 1889, м. Лебедин, тепер райцентр Сумської обл. – 13.10. 1976, м. Київ) – мистецтвознавець, музейник, пам’яткоохоронець.
С. А. Таранушенко вдома за роботою. Харків.
Світлина 1933 р. 10,9х16,9 см. Зберігається в ІР НБУ.
Ф. 278, од. зб. 1637, арк. 10.
Нар. в сім’ї дрібного торгівця. Закінчив гімназію в Охтирці (1910), Харківський університет (1917, проф. Ф. І. Шміт). Викладав як доцент у Полтавському історико-філологічному факультеті (1918), ад’юнкт-професор Полтавського університету (1918–1920), професор Харківського художнього інституту (1924–1929). У 1922–1933 очолював Музей українського мистецтва у Харкові. Заарештований 1933, 24.02.1934 засуджений до 5 років таборів. Пізніше працював у Курській обласній картинній галереї (1938–1950), Астраханській картинній галереї (1950–1953). З 1953 мешкав у Києві, працював у системі Академії архітектури України. Реабілітований 05.09.1958.
С. А. Таранушенко в Курській картинній галереї.
Курськ. Світлина 1940 р. 11,5х8,5 см. Зберігається в ІР НБУ.
Ф. 278, од. зб. 1642, арк. 12.
Досліджував українське монументальне (передусім храми і дзвіниці) і народне житлове будівництво, ікономалярство осередків Слобожанщини і Полтавщини, різні види народного і декоративно-вжиткового мистецтва, серед них і церковного характеру. Впродовж 1920-х, як голова Харківської крайової інспектури охорони пам’яток, бував на Полтавщині, ретельно досліджував і рятував від загибелі історико-культурну спадщину, взявши на облік 76 архітектурних, історико-меморіальних, літературних і археологічних пам’яток. Завдяки Т. збережені монастирі Мгарський біля Лубен і Хрестовоздвиженський у Полтаві, Спасо-Преображенська церква у с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну, взяті на облік садиба М. П. Драгоманова в Гадячі, будинок у Великих Сорочинцях, в якому народився М. В. Гоголь, палацовий комплекс Муравйових-Апостолів у с. Хомутець Миргородського р-ну. Завдяки Т. 1930 було врятовано дзвін «Кизикермен» із дзвіниці Успенського собору, не відправлено на металобрухт Монумент Слави в Полтаві.
Перед відкриттям виставки П. Д. Мартиновича у МУМ.
Зліва направо: Вітольд Войцехівський, Павло Жолтовський, Олена Чудновська, Порфирій Мартинович, Дмитро Чукин, Стефан Таранушенко.
Автор ґрунтовних монографій і науково-популярних книг: «Старі хати Харкова» (Харків, 1922) «Покровський собор у Харкові» (Харків, 1923), «Мистецтво Слобожанщини» (Харків, 1928), «Лизогубівська кам’яниця у м. Седневі» (Харків, 1932), «П. Д. Мартинович» (К., 1958), «Шевченкохудожник» (К., 1961), «Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України (К., 1976); статей про творчість В. Кричевського, О. Кульчицької, про українські писанки, книжкову графіку, народні меблі й килими. Під орудою Т., починаючи з 1929, почали виходити друком перші випуски серії монографічних нарисів «Українське малярство» (видво «Рух» у Харкові). Співавтор видання «Історія українського мистецтва» у шести томах (Т. 3, К., 1968).
Літ.: Білокінь С. Мистецтвознавець, етнограф: (До 80-річчя від дня народження С. А. Таранушенка) // народна творчість та етнографія. – 1969. – № 6. – С. 67-69; Білокінь С. Велетень мистецтвознавства // Пам’ятки України. – 1989. – № 3. – С. 12-18; Нестуля О. О. Дослідник народного мистецтва (С. А. Таранушенко) // Репресоване краєзнавство (20–30-і роки). – К., 1991. – С. 173-177; Вечерський В. …дозволили померти в Києві // ПУ. – 1993. – № 2/3. – С. 55-56; Лейбфрейд А. Жизненный подвиг историка-искусствоведа // Слобода. – 1994. – № 29. – С. 6; Ротач П. До біографії С. Таранушенка: полтавські сторінки [1889–1976] // КС. – 1999. – № 4. – С. 151-158; Знаковский В. Служение прекрасному и духовности // Слобода. – 1999. – 21 дек.; Мизина В. Стефан Таранушенко: Страницы биографии // Событие. – 2002. – № 74. – С. 22.
В. М. Ханко
Джерела:
Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 – http://history-poltava.org.ua
Фотографії з книги “Таранушенко С. А. Наукова спадщина. Харківський період. Дослідження 1918-1932 рр. : монографічні видання, статті, рецензії, додатки, таранушенкознавчі студії, ілюстрації, довідкові матеріали / упоряд. О. О. Савчук, М. М. Красиков, С. І. Білокінь ; передм. С. І. Білоконя ; підготовка тексту та прим. О. О. Савчука, М. М. Красикова ; авт. післямови та наук. ред. М. М. Красиков. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2011. — 696 с., 702 іл. — (Cерія «Слобожанський світ». Випуск 1.)” надані видавцем Савчуком Олександром Олеговичем, http://savchook.com/?q=books, +380954621810
Додаткову інформацію про Стефана Таранушенка можна подивитись на сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.
З наступного тижня розпочнеться публікація світлин
з архіву Стефана Таранушенка, які були зроблені
у 1920-х роках на теренах Полтавщини.