Історична довідка з сайту Державного історико-культурного заповідника “Поле Полтавської битви”:
У червні 1909 року в Полтаві відбувались урочистості з нагоди 200-річчя Полтавської битви. В них брали участь різні делегації, в тому числі група виборних від селян Полтавської губернії. Наметовий табір для них був влаштований на південному краю поля Полтавської битви. 26 червня 1909 року у цьому таборі з ініціативи прем’єр-міністра Росії П.Столипіна із селянами зустрічався імператор Микола II, який прибув на урочистості.
Громадськість міста у 1909 році висунула пропозицію увічнити ювілей будівництвом меморіальної каплиці. Влітку 1910 року полтавською губернською земською управою було оголошено конкурс на проектування каплиці. До 1 березня 1911 року подали 12 проектів, які були розглянуті комісією. До реалізації було прийнято проект студента І. Кальбуса (уродженця м. Ромен Полтавської губернії). Каплиця являє собою однокамерну двосвітлову споруду, квадратну в плані (4,1×4,1 м), зі входом на західному чолі, розміщену на дворівневому стилобаті зі сходами перед входом. Стіни каплиці обличковані керамічними плитками з численними орнаментальними смугами, вставками. Щипці заповнено сюжетними високохудожніми майоліковими панно: на західному чолі — «Спас з янголами» (Христос сидить на троні, а біля його ніг ангели, що склали руки на грудях), на північному та південному — «Шестикрилі серафими» з переплетеними крилами. Східний щипець декоровано пишним українським рослинним орнаментом. Покрівля та покриття купола виконані з мідної бляхи. Купол увінчаний мережаним золоченим хрестом, що знаходиться на напівмісяці та кулі. Каплиця на місці селянського табору — єдина в світі культова споруда, зведена саме в земському стилі (українському модерні).
На сьогоднішній день унікальна пам’ятка має статус місцевого значення і потребує реставрації.